Итак, мы начинаем!

Сегодня в Днепропетровской областной научной библиотеке собрались заведующие и сотрудники библиотек техникумов и колледжей.

Мы совершенствуемся, чтобы стать библиотекарем эпохи 2.0.

Нас учат  говорить на языке Интернета, создавать блоги и работать с ними.

Каждый из тех, кто пришел на эти курсы, опытный специалист со стажем. Это руководители, которые и сами постоянно учатся, и стараются помогать в обучении подчиненным. - это прекрасные милые женщины  из сплоченного круга единомышленников. Но особенно приятно то,  что в нашем кругу  появился мужчина, представляющий библиотеку Днепропетровского техникума сварки и электроники имени Е.О.Патона.

С  удовольствием рекомендую блог  библиотеки Днепропетровского медицинского училища, где размещены материалы к завтрашнему заседанию Городского методического объединения зав. библиотек ВУЗов 1-2 уровня аккредитации. Тема заседания: "Сохранность, учет и списание периодических изданий."

Для тех, кто не смог побывать на практических занятиях, предлагаю  ознакомиться с отрывками из статей, посвященных блогам в библиотечном деле Украины:

Трачук Л. Бібліотечний блог як прояв концепції "Бібліотека 2.0". - 2012. - Вісник книжкової палати. - №9. - С. 22-25

Діяльність сучасних бібліотек спрямована на задоволення мінливих інформаційних потреб користувачів. Постійно з'являються нові інформаційні продукти та послуги, за допомогою яких виконуються завдання, поставлені користувачами перед бібліотекою. Інновації в них найчастіше стосуються створення та використання, інтернет-ресурсів, причому на якісно новому рівні, який отримав назву "Бібліотека 2.0". Ця концепція похідна від узагальнювального поняття "Веб 2.0", важливим ключовим аспектом якого є використання "колективного інтелекту" для створення, вдосконалення і розповсюдження інформаційного контенту...

. Українські бібліотечні блоги ще не були предметом розгляду, тому мета цієї статті — дослідити рівень реалізації потенціалу бібліотечних блогів у контексті концепції "Бібліотека 2.0"...

Двосторонність інформаційних потоків (від бібліотеки до користувача та від користувача до бібліотеки) дає змогу бібліотечним сервісам бути чутливими до змін потреб користувачів, постійно еволюціонувати та покращуватися відповідно до поточних потреб останніх. При цьому користувач є учасником, співавтором, розробником та консультантом бібліотеки, незалежно від того, йдеться про віртуальний продукт чи про фізичний. Змінюються і вимоги до бібліотекаря як професіонала: "сучасний бібліотекар повинен вміти написати повідомлення в блозі, виправити статтю у Вікіпедії, розмістити фотографії і відеоматеріали в інтернеті, користуватися рекомендаційними сервісами — всім тим, що дає Веб 2.0".

Поширеним прикладом реалізації концепції "колективного інтелекту" в інтернеті є блоги. Блог — це публічний щоденник з коментарями; різновид веб-сайту, що час від часу наповнюється текстом та

мультимедійною інформацією, а останні записи блогу (їх називають постами) відображаються у зворотному хронологічному порядку.

Характеристиками блогу є: відкритість для читання; можливість читачам залишати до записів (постів) свої коментарі; персоніфікованість (блог має автора або авторів, якщо це груповий блог, і він існує в контексті особи автора); соціальна спрямованість (блог — інструмент спілкування з широким колом знайомих, друзів, клієнтів тощо, з можливістю отримати зворотний зв'язок). Відмінність блогу від звичайного веб-сайту в тому, що він постійно змінюється в часі — читач бачить першими найновіші пости, у той час як вміст сайту більш "сталий"... 

Найвідомішими спеціалізованими блог-платформами є Blogger, Livejournal.com, Flickr, YouTube, Yahoo Podcasts. 

Перші бібліотечні блоги за кордоном з'явилися у 1998 p., в Росії — у 2007 р. На кінець 2010 р. у російській бібліотечній блогосфері існувало 317 блогів. Найактивнішими блогерами виявилися шкільні бібліотеки і бібліотекарі — вони вели 168 блогів. Російські бібліотечні блоги беруть участь у спеціальних конкурсах, які проводяться з 2008 р.

 В Україні вперше такий конкурс відбувся в березні-квітні 2011 р. Були названі переможці в чотирьох номінаціях: "Найкращий блог бібліотеки", "Найкращий колективний блог про бібліотеки", "Найкращий авторський блог про бібліотеки", "Книги. Читання. Інформаційні технології".

Один із російських бібліотечних блогів має оригінальну назву "2:0 в пользу читателей", апелюючи до концепції "Бібліотека 2.0", одним з аспектів якої є "читачецентризм". Український "Бібліотечний блог для молоді Тернопілля" створено в межах реалізації проекту Тернопільської обласної бібліотеки для молоді "Веб 2.0 на вашу користь".

Розглянемо, наскільки орієнтованою на користувача і на якого саме є українська бібліотечна блогосфера. Для віртуальних щоденників бібліотеки важливі коментарі від аудиторії, на яку розрахований блог, особливо якщо він створений для користувачів-небібліотекарів. Саме коментарі дають змогу подолати комунікативний бар'єр між бібліотекарем і читачем, дізнатися про його очікування від бібліотеки, тому наявність чи відсутність коментарів користувачів є, на нашу думку, одним із головних показників ефективності бібліотечного блогу.

Серед 53 виявлених нами на кінець березня 2012 р. бібліотечних блогів України є як авторські ("Могилянська бібліотекарка", "Пан бібліотекар", "Бібліотечний гопак" та ін.), так і корпоративні (блоги бібліотек, їхніх об'єднань, відділів — "Блог Кіровоградської ОУНБ", "Голобська селищна бібліотека", "Юношеские библиотеки Украины" та ін.). Треба сказати, що в коментарях до одного з постів у блозі "Пан

бібліотекар" обговорювалося питання, які блоги можна вважати бібліотечними, чи є авторський блог бібліотекаря бібліотечним блогом, чи таким є лише корпоративний. Підсумувати дискусію можна твердженням, що бібліотечний блог, скільки б людей його не вели, повинен мати індивідуальність, бути, за висловом одного коментатора, "авторською колонкою, а не стрічкою новин". Добротний корпоративний блог бібліотеки, вважас автор "Пана бібліотекаря", може виглядати лише як навігаційно об'єднані пости працівників однієї бібліотеки. Інші особливості організації цього явища розглянуті в окремих постах блогів "Пап бібліотекар", "Творчість та інновації в українських бібліотеках", "БібліоМафія", "Рок-н-ролл в библиотеке".

В українській блогосфері активно представлені відділи та сектори мистецтв бібліотек — "Життя в мистецтві" (блог відділу літератури з питань мистецтв Волинської ОУНБ ім. Олени Пчілки), "VitArt"

("Бібліотеки мистецтв" Київської міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода гвардія"), "У світі прекрасного" (сектору мистецтв Тернопільської обласної бібліотеки для молоді), "Мистецька палітра Чортківщини" (Чортківської ЦБС). Ці блоги інформують постійних читачів та залучають нових відвідувачів через повідомлення про мистецькі заходи, що відбуваються в бібліотеках, та анонси мистецьких подій. їхня читацька аудиторія чітко визначена — люди, яким небайдуже мистецтво, в різних його проявах. На жаль, коментарі до постів поодинокі.

Значна кількість проаналізованих блогів призначена прямо чи опосередковано для професійного розвитку бібліотекарів. Це "Libr.Net" (методичний блог Рівненської державної обласної бібліотеки),

"Бібліоконтинент Вінничина" (Вінницької ОУНБ імені К. А. Тимірязева), "Методист бібліотеки" (блог науково-методичного відділу Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка), "Бібліотечний автобан" (програми "Бібліоміст"), "Бібліоміст Івано-Франківськ" та ін. У них анонсуються важливі для бібліотек заходи, акції, подаються звіти про проведену методичну роботу, інформація про досягнення в галузі медіатехнологій, пропонуються для обговорення проблемні питання бібліотечної роботи тощо. У цій групі блогів спостерігається значно більша кількість коментарів від читачів-бібліотекарів, які зацікавлені в професійному самовдосконаленні.

Наступна група — бібліотечні блоги, орієнтовані на дітей, молодь та їхніх батьків, вчителів ("НБУшка" — блог Національної бібліотеки України для дітей, "Веб-спілкування. Нетикет" — блог Державної бібліотеки України для юнацтва, "Вінницька центральна дитяча бібліотека", "Районна бібліотека ім. П. Усенка для дітей" ЦБС Дніпровського району м. Києва, "Бібліотечний блог для молоді Тернопілля" — блог Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, "Маленький читайлик" — блог відділу обслуговування дошкільників та учнів 1—4 класів Національної бібліотеки України для дітей, "Чугуевская городская библиотека для детей"). За кількістю коментарів у цій групі виділяється блог "Библиотека города n" (Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хомепка м. Миколаєва): майже під кожним постом є кілька захоплених коментарів від дітей та їхніх батьків.

Існує частка бібліотечних блогів, конкретну читацьку аудиторію яких важко визначити — це блоги ЦБС, центральних районних, сільських та селищних бібліотек. Коментарів у таких блогах майже немає, а в окремих навіть відсутня можливість коментування ("Бібліотечний блог Шепетівської ЦРБ ім. М. Коцюбинського" та ін.).

Результати аналізу українських блогів свідчать, що значна частина некоментованих блогів містить ілюстровані звіти про масові заходи, написані протокольною мовою, бібліотечні новини, анонси подій; їхній зміст рідко оновлюється. Завдяки блогам через коментарі бібліотекарі мали б можливість зворотного зв'язку з читачами, однак, як показує дослідження, обидві сторони не прагнуть її використовувати.

Зважаючи на це, можна було б погодитися з думкою одного з коментаторів до згаданого повідомлення у блозі "Пан бібліотекар", що "блоги бібліотек як спроба залучення користувачів-прихильників (бодай віртуальних) неефективні", проте приклад блогу "Библиотека города п" показує протилежне. Він постійно оновлюється, пости коментуються дітьми та їхніми батьками, бібліотекарі оперативно відповідають на коментарі.

Найбільш коментованими є бібліотечні блоги, що містять інформацію про інновації в установах, їхній розвиток за кордоном, продукти і послуги, які можна запровадити в українських бібліотеках, тобто сприяють підвищенню професійного рівня їхніх фахівців. Серед них привертає увагу значна кількість коментарів до постів авторських блогів і поодинокі коментарі в корпоративних блогах...

БЛОГОСФЕРА И «ЛИТЕРАТУРНЫЕ ШТУЧКИ». СОЦИАЛЬНЫЕ СЕТИ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ОБЩЕНИЕ //Библиотека.-2011.-№10.- С.10-12

Высокий уровень развития сетевых технологий позволяет библиотеке перемешать всё больший массив информации в виртуальную сферу. Расширение информационного пространства связано с концепцией «Библиотека 2.0», которая подразумевает новые способы предоставления библиотечных услуг, а также иные методы и принципы взаимодействия с читателями.

Социальная сеть направлена на организацию в Интернете сообществ людей со схожими инте­ресами и/или видами деятельности. Связь осу­ществляется с помощью сервиса внутренней поч­ты или мгновенного обмена сообщениями (Instant Messaging, IM).

В русскоязычном сегменте Интернета наибо­лее популярны такие социальные сети общего назначения, как «Facebook», «Одноклассники» и «ВКонтакте». В «Одноклассниках» существует несколько библиотечных групп, в которых люди обсуждают общие профессиональные проблемы и новости, делятся впечатлениями о конференци­ях, находится место и для юмора. Самыми активными группами можно назвать «Библиотекари» (2423 участника) и «ОТЛИЧный БИБЛИОТЕ­КАРЬ!!!» (2112 участников). В «ВКонтакте» также есть несколько библиотечных групп, но они не на­столько активны по сравнению с «Одноклассника­ми». У нашей библиотеки «ВКонтакте» есть своя официальная страница, где с помощью опреде­лённой функции мы можем приглашать пользова­телей на свои мероприятия.

Одним из ресурсов социальных интернет-коммуникаций являются блоги и микроблоги, которые наглядно показывают процесс переме­щения информационных потоков в электронное пространство.

Блог — web-сайт, основное со­держимое которого — регулярно добавляемые записи, содержащие текст, изображения или мультимедиа. Для них характерна публикация ко­ротких записей, расположенных в обратном хро­нологическом порядке. Блоги являются средой сетевого общения.

Отличия блога от традиционного дневника обусловлены средой: блоги публичны и предпо­лагают сторонних читателей, которые могут всту­пить в полемику с автором в комментариях к за­писи или в своих блогах.

Людей, ведущих блог, называют блогерами. Совокупность всех блогов Сети принято назы­вать блогосферой. На сервисе Google Maps со­здана карта библиотечной блогосферы, так на­зываемый ББК (Библиотечный БлогоКаталог).

На ней отмечены блоги 47 биб­лиотек, в том числе — нашей библиотеки «Литературные штучки».

Блоги могут вестись на соб­ственных платформах, располо­женных на сервере библиотеки, а также на бесплатных блог-платформах (Blog-spot, LiveJour-nal, Mail.ru).

Блоги расширяют контекст повседневной деятельности и создают современное инфор­мационно-библиотечное прост­ранство. С их помощью библио­теке гораздо легче продвигать в Сети свои услуги, ресурсы и программы.

Библиотечные блоги можно классифицировать:

• по типу библиотек (школьные, вузовские, публичные, научные);

• по принадлежности (лич­ные, корпоративные);

• по содержанию (общие, тематические, новост­ные);

• по стилю написания (легко читаемые, манер­ные, ироничные);

• по стилю оформления.

Создание и ведение биб­лиотечных блогов — явление распространённое. На инфор­мационно-справочном портале «Library.ru» представлены адреса наиболее популярных библио­течных блогов. Большая часть ин­формации, посвященная данной тематике, представляет собой описание практического опыта и сосредоточена в следующих блогах: «Мышь Библиотечная», «БиблиоЛеди», «Миры библио­тек», «Библиотека без барьеров».

В последнее время набирает популярность и сервис микро-блоггинга — Twitter (сервис пуб­ликации коротких заметок до 140 символов).

Блог — это новый ресурс в библиотечной работе. Ведь наши читатели лю­бят сидеть в Интернете больше, чем ходить в чи­тальный зал. Поэтому в каждой современной биб­лиотеке, по моему мнению, должны быть и сайт и блог.