четвер, 21 квітня 2016 р.

Хто не підпадає під скорочення. На допомогу бібліотекарям

Библио.net: Хто не підпадає під скорочення:

Хто не підпадає під скорочення
Ст. 42 КЗпП України дає право адміністрації при скорочені чисельності штату працівників надавати переважне право на залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Таке право отримало назву«переважного права» на залишення на роботі. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Зазвичай роботодавець повинен приготувати довідку у довільній формі про результати порівняльного аналізу і навести дані, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. У процесі такого порівняльного аналізу можна враховувати такі обставини:
  • наявність відповідної освіти, 
  • післядипломну освіту, 
  • документи про підвищення кваліфікації, 
  • відсутність дисциплінарних стягнень, 
  • наявність заохочень за успіхи у роботі, 
  • отримання премій за виконання особливо важливих робіт, 
  • відсутність прогулів, 
  • відсутність відпусток без збереження заробітної плати, 
  • відсутність тривалого перебування на лікарняних листках, 
  • відсутність браку, 
  • відсутність зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних робіт, 
  • відсутність рекламацій на вироблену продукцію, 
  • рівень виконання норм виробітку або нормованих завдань, 
  • обсяги виконуваних робіт, 
  • дотримання строків доручених завдань тощо.
І лише за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – за наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України та колективним договором. Законодавство встановлює гарантії при звільненні деяких осіб за скороченням штату. Відповідно до ст. 184 КЗпП України забороняється звільнення за скороченням штату вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів – за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. Таких жінок можна звільняти лише внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковим працевлаштуванням.

Коли вже затверджений новий штатний розпис, працівники, посади яких скорочуються, згідно зі ст. 492 КЗпП України персонально попереджаються про вивільнення (не пізніше ніж за два місяці). Ці два місяці вони працюють на своїх місцях та отримують зарплатню.

Звільнення за скороченням штату можливе після закінчення двомісячного попереджувального строку. Якщо на підприємстві є можливість продовжувати трудові відносини після закінчення цього строку, то за згодою працівника трудові відносини можуть тривати ще певний період без повторного попередження про звільнення.

Судовій практиці відомий приклад, коли при з'ясуванні законності звільнення виконроба за скороченням штату було встановлено, що один з двох фахівців забезпечував виконання норм виробітку на 96 %, а інший – на 98 %. Переважне право на залишення на роботі було визнане за тим виконробом, який забезпечував виконання норм на 98 %.
Суди не можуть обговорювати питання про доцільність проведення скорочення штату на підприємствах, в установах, організаціях. Це право належить виключно роботодавцю. Суди лише перевіряють дотримання законодавства про порядок звільнення.

За матеріалами: Звільнення за скороченням штату: спірніпитанняhttp://www.kadrovik.ua/content/zv-lnennya-za-skorochennyam-shtatu-sp-rn-pitannya

Немає коментарів:

Дописати коментар

Вас может заинтересовать

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...