1) приміщення бібліотек, архівів, сховищ, музеїв, виставок тощо (далі - сховища) належать до об’єктів підвищеної пожежонебезпеки. У зв’язку з цим усі працівники повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки;
2) забезпечення пожежної безпеки в приміщеннях бібліотек здійснюється відповідно до пункту 2 розділу IV Правил охорони праці для працівників бібліотек, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 року № 1398, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 41/22573;
3) сховища слід обладнувати СПЗ, за відсутності у приміщеннях сховищ вікон дозволяється обладнання цих приміщень системою димовидалення;
4) влаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із застосуванням синтетичних матеріалів допускається тільки за умови використання нетоксичних матеріалів на негорючій основі та узгодження їх застосування з органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки;
5) усі легкозаймисті експонати слід розміщувати у вітринах із непошкодженим склом;
6) стелажі у сховищах повинні виготовлятися із негорючих матеріалів;
стелажі, вітрини та стенди, які виконані із горючих матеріалів, повинні оброблятися вогнезахисною речовиною, якщо це допускається за умови зберігання експонатів;
7) у будівлях сховищ не дозволяється:
- тютюнопаління, а також застосування відкритого вогню (факелів, свічок, сірників тощо);
- зберігання та використання мікрофільмів на горючій плівці, усі мікрофільми необхідно зберігати в коробках із негорючих матеріалів у металевих шафах;
8) територія сховищ у нічний час повинна бути освітлена;
- захаращення проходів між стелажами, зберігання книг поблизу опалювальних приладів;
9) здавати в оренду приміщення сховищ іншим організаціям без дозволу органів державного нагляду у сфері пожежної безпеки не дозволяється;
10) кожне приміщення сховищ повинно мати план евакуації на випадок виникнення пожежі та інструкцію про порядок дій під час пожежі, а у музеях, галереях, виставкових залах на додаток до плану евакуації людей повинен бути опрацьований план евакуації експонатів та інших цінностей на випадок пожежі.
То, что у нас называется критикой и приправляется всеми этими видами соусов, на самом деле даже близко ею не является.
К сожалению, критиковать нас всех не учат - ни в школах, ни вообще где-либо (разве что, в литературном вузе).
Зато нас всех учат жёстко и даже агрессивно относиться к себе и другим. Поэтому под видом критики множество хороших людей пытается пропихнуть друг другу
Чем часто делает друг другу незаслуженно больно.
- агрессию,
- обиды,
- претензии,
- дискомфорт,
- непрошеные советы,
- картинку, корзинку, картонку и маленькую собачонку.
Как не надо критиковать, и почему.
 |
| Проект Франко160. Съемки в читальном зале ДОУНБ ведет Юлия Владимировна Калистая |
...компания (Библиотека) создает страничку в Facebook или сообщество Vkontakte с самыми благими намерениями осчастливить жителей сети уникальным и полезным контентом (привлечь читателей, стимулировать их активность, рассказать о своей неповторимости, презентовать статус, ресурсы, сервис,отчитаться перед начальствоми т.д)
...исследования показывают, что 85% страниц и групп в соцсетях сразу же превращаются в безжизненные и скучные ленты новостей, посты в которых гарантированно лайкают только их автор, руководитель отдела и дежурный бот Федот .
"Главным библиотекоформирующим элементом библиотеки в свете новой парадигмы будет не документ и не её пользователь, а библиотекарь, поскольку именно от него будет зависеть максимальная эффективность всевозможных коммуникаций, происходящих в физическом и виртуальном пространствах. Книга (документ), конечно останется одним из важных ресурсов (инструментов) его деятельности, но и другие виды коммуникаций (инструментов) стимулирующих процессы познания и развития человека и общества, должны быть в его арсенале.
Исходя из таких базовых ценностей – как человек и социум, естественно предположить, что человек и социум станут для библиотекаря также и объектами его профессионально й деятельности . И тогда чтение будет рассматриваться, например, как один из путей увеличения и усложнения нейронных сетей в мозге человека, что будет способствовать увеличению интеллектуального потенциала последнего.
А участие библиотекаря в формировании медийной и информационной культуры человека и общества будет способствовать решению таких глобальных проблем человечества, как голод, загрязнение окружающей среды , войны и т.п.
Если библиотеке удастся позиционировать себя в сознании человека и общества в качестве социального института, играющего важную роль в развитии и познании человека и окружающего мира, в обеспечении поступательного и устойчивого развития человечества, то тогда в том же сознании человека она всегда будет ассоциироваться с термином «великое хорошее место»".
Библиотекарь — это средний класс- здесь вы можете посмотреть все предложения работы библиотекарем в США и уточнить уровень зарплаты. 
Віце-прем`єр-міністр – Міністр культури В`ячеслав Кириленко презентував Стратегію розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України» під час засідання Уряду, яке відбулося 23 березня.
«Цей документ розроблявся не лише Міністерством культури, до його розробки долучалися значна кількість провідних бібліотечних організацій різних спрямувань та форм власності, безпосередню участь у розробці приймала Українська бібліотечна асоціація. Стратегія була адаптована на численних нарадах, зокрема вона опрацьовувалась на VІ Львівському бібліотечному форумі «Бібліотек@ - стратегія розвитку», який проходив у вересні 2015 року. І після всіх погоджень в Уряді, документ готовий до прийняття. Разом з тим, я хочу сказати, що це рамковий документ, який для своєї реалізації потребує декількох законодавчих змін і великої кількості розпоряджень та постанов Кабінету Міністрів» - зазначив В`ячеслав Кириленко представляючи проект розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи до 2025 року в Україні «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України»
Віце-прем`єр-міністр зупинився на аналізі сучасного стану бібліотечної справи в Україні, який включає в себе Стратегія, та виокремив головні проблеми розвитку бібліотечної сфери: «Головна проблема бібліотечної мережі це неефективне використання її потенціалу. Бібліотека має бути соціальною інституцією. В європейському світі і в США, і в нашій країні бібліотеки це заклади, які часто відвідують найменш забезпечені верстви населення. Тому концепція соціального простору, коли бібліотека надає послуги і головним чином безкоштовні послуги, повинна бути домінуюча, і це, в першу чергу, передбачає створення інтегрованої мережі бібліотек і перегляду частково функціональних можливостей для цих бібліотек. Крім того ми повинні розширювати перелік інших послуг, які зараз бібліотеки надавати не можуть. Для цього потрібні зміни урядових рішень, які також передбачаються концепцією».
Також В’ячеслав Кириленко окреслив пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін: «Ми розглядаємо бібліотеку також, як і механізм для забезпечення рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання. Я маю на увазі публічні бібліотеки, бо відомчі бібліотеки мають обмежений доступ. В невеликих містах і селах багато людей отримують інформацію через бібліотеки, альтернативне джерело лише телебачення».
Окремо він зупинився на стратегічних напрямах та завданнях розвитку бібліотечної справи до 2025 року : «Нашим завданням є удосконалення нормативно-правової бази. Далі у плані дій перелік документів, які ми маємо ухвалити. І результатом цього має бути створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної системи на принципах універсального доступу».
План дій по реалізації Стратегії передбачає короткострокову (2016-2017 рр,), середньострокову (2018-2020 рр.) та довгострокову перспективу (2021-2025 рр.).
«Короткостроковий план містить не всі, але головні рішення Уряду, які ми повинні ухвалити, міжнародні конвенції, до яких необхідно приєднатися і ключове рішення Кабміну яке має бути – ухвалення Положення про інтегровану бібліотечну систему України» - відзначив В’ячеслав Кириленко.
Стратегію розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України» розроблено Міністерством культури України спільно із Українською бібліотечною асоціацією та провідними бібліотеками за сприянням програми «Бібліоміст».
Документ включає аналіз сучасного стану та визначає проблеми бібліотечної справи в Україні; вказує на пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін; деталізує напрями розвитку бібліотечної справи, завдання та очікувані результати від їхньої реалізації; визначає план дій на короткострокову (2016-2017 рр,), середньострокову (2018-2020 рр.) та довгострокову перспективу (2021-2025 рр.).
Стратегії розвитку окремих бібліотечних мереж та бібліотек мають розроблятися відповідно до цієї Стратегії. При реалізації заходів слід обов`язково враховувати специфіку обслуговування людей з особливими потребами.
|
 |
ДОКУМЕНТИ: |
| Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року |
"Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України
|
